Знову ж таки почнімо з визначення.
Експозиція - це кількість світла, що отримує світлочутливий матеріал (щоб виразити його математично, потрібно освітленість помножити на діафрагму або дірку,як кажуть фотографи - і це не смішно :))
Що таке експозиція можна проілюструвати за допомогою простої аналогії, що згадував мій вчитель: маємо пляшку з водою і таз, наша ціль наповнити наш таз. Величина горлечка пляшки символізує величину діафрагми(дірки),вода - необхідна кількість світла, час витікання води - наша витримка, таз - наш світлочутливий матеріал, Тобто керуючи розміром діафрагми та витримкою(або часом), ви контролюєте кількість світла.
Ці речі обернено пропорційні. Тю.. так це логічно! Так і є(для нашого прикладу). Якщо вам потрібно збільшити об'єм води, що витікає у таз(тобто зменшити час,що затрачується), вам потрібно відкрити діафрагму(дірку), і тоді вода поллється потоком швидко і багато. А щоб зменшити об'єм води(тобто збільшити час, щоб вода нудно витікала із пляшки), потрібно прикрити діафрагму(дірку) і чекати :)
Що потрібно запам'ятати, так це те, що експозиція - величина постійна. І до неї потрібно прагнути. Поясню як...
А поки не почав, скажу ще пару слів... Експозиція - це пошук компромісу між світлом та тінню, між різким зображенням та розмитим. Наприклад, якщо отвір діафрагми був не достатньо прикритий,то ви отримаєте нечітким ті зображення, які б вам хотілось бачити чіткими. І навпаки, коли діафрагма досить закрита, ви можете отримати чітке зображення об'єктів,які б вам хотілось розмити.
Якщо експозиція було недостатньою (недотримання,як кажуть фотографи), то знімок буде дуже темний.
У разі надмірної експозиції (перетримування) фото буде дуже світлим.
Так як досягнути цього компромісу?
Досить просто:)Особливо в сучасних фотокамерах(не говорячи вже про старі методи налаштування експозиції), в яких вбудовані експонометри - спеціальни прилади, для вимірювання кількості світла. Він допомагає налаштувати правильну експозицію залежно від того скільки світла потрапляє на світлочутливу матрицю. Вам залишається лише підбирати оптимальні та потрібні вам значення діафрагми,витримки та ISO(світлочутливості).
Експозиція - це кількість світла, що отримує світлочутливий матеріал (щоб виразити його математично, потрібно освітленість помножити на діафрагму або дірку,як кажуть фотографи - і це не смішно :))
Що таке експозиція можна проілюструвати за допомогою простої аналогії, що згадував мій вчитель: маємо пляшку з водою і таз, наша ціль наповнити наш таз. Величина горлечка пляшки символізує величину діафрагми(дірки),вода - необхідна кількість світла, час витікання води - наша витримка, таз - наш світлочутливий матеріал, Тобто керуючи розміром діафрагми та витримкою(або часом), ви контролюєте кількість світла.
Ці речі обернено пропорційні. Тю.. так це логічно! Так і є(для нашого прикладу). Якщо вам потрібно збільшити об'єм води, що витікає у таз(тобто зменшити час,що затрачується), вам потрібно відкрити діафрагму(дірку), і тоді вода поллється потоком швидко і багато. А щоб зменшити об'єм води(тобто збільшити час, щоб вода нудно витікала із пляшки), потрібно прикрити діафрагму(дірку) і чекати :)
Що потрібно запам'ятати, так це те, що експозиція - величина постійна. І до неї потрібно прагнути. Поясню як...
А поки не почав, скажу ще пару слів... Експозиція - це пошук компромісу між світлом та тінню, між різким зображенням та розмитим. Наприклад, якщо отвір діафрагми був не достатньо прикритий,то ви отримаєте нечітким ті зображення, які б вам хотілось бачити чіткими. І навпаки, коли діафрагма досить закрита, ви можете отримати чітке зображення об'єктів,які б вам хотілось розмити.
Якщо експозиція було недостатньою (недотримання,як кажуть фотографи), то знімок буде дуже темний.
У разі надмірної експозиції (перетримування) фото буде дуже світлим.
Так як досягнути цього компромісу?
Досить просто:)Особливо в сучасних фотокамерах(не говорячи вже про старі методи налаштування експозиції), в яких вбудовані експонометри - спеціальни прилади, для вимірювання кількості світла. Він допомагає налаштувати правильну експозицію залежно від того скільки світла потрапляє на світлочутливу матрицю. Вам залишається лише підбирати оптимальні та потрібні вам значення діафрагми,витримки та ISO(світлочутливості).
Це дійсно чудова стаття, більш широкої і захоплюючоі інформації я ще не знаходила. Дякую вам, Сергій, за цей блог.
ВідповістиВидалитиВсе так просто! Дякую, Сергій! Ви - чарівник пояснень!
ВідповістиВидалитиЗавжди будь ласка, ann_loboda! Не забудьте підписатись на мій канал! Приємного вам читання!
ВідповістиВидалитиот хочу спитати? я хочу сфоткати з великою витримкою? в день? світа багато і часу ставлю багато? і ісо мале а фото виходить біле? чому? і що з цим робити??? в мене нікон д 5000
ВідповістиВидалитиШановний Анонім!
ВидалитиСправа в тому, що ви вдень (тобто при великій кількості світла) фотографуєте з великою витримкою. Тобто світло потрапляє на світлочутливу матрицю протягом великої кількості часу. Їй, насправді кажучи, не потрібно стільки світла. Тому, щоб такого не траплялось, потрібно зменшити час (витримку), протягом якого світло потрапляє на матрицю, адже це день - світла достатньо, матриця насититься і за менший час.
Стосовно витримки! Хотів привернути Вашу увагу до того факту, що витримка відображається на дисплеї у наступному вигляді, наприклад, 1/200 1/250. Тобто в долях секунди. Опираючись на звичайну математику: чим більше знаменник, тим менше значення самого числа. І так - 1/500 менше ніж 1/125. Тобто коли світла навколо багато, ми можемо ставити коротшу витримку. Вибираючи між, наприклад, числами 1/125 і 1/500, логічно обрати число 1/500 - тобто коротший час.
Висновок: у світлий день Ви маєте скорочувати витримку, якщо діафрагма відкрита.
p.s. Щоб фото виходили з правильною експозицією, використовуйте вбудований механізм виміру кількості світла експонометр). Стрілка якого має бути на нульовій відмітці, що означає, що ваше фото не переекспоноване (тобто не біле) і не недоекспоноване (тобто чорне), тобто досягнутий компроміс.
Сподіваюсь, я дав відповідь на питання. Звертайтесь!